Версія для друку
14 713

Моніторинг якості дошкільної освіти: кваліметричний підхід до оцінки розвитку дитини



Тема: 

Моніторинг якості дошкільної освіти: кваліметричний підхід до оцінки розвитку дитини


Моніторинг 

у системі дошкільної освіти – 

це спеціально організоване, цільове, систематичне спостереження за якістю дошкільної освіти, що дозволяє відстежувати як відхилення від державних освітніх стандартів, так і рівень задоволення освітніх потреб населення. 

К. Л. Крутій 



Усвідомлене і систематичне його застосування на всіх етапах – сутнісна потреба сучасної дошкільної освіти.


  1. Кваліметрія як інструментарій педагогічного оцінювання

Якість дошкільної освіти визначається за численними параметрами, основними з яких є цілісний гармонійний розвиток дитини дошкільного віку та її готовність до наступної ланки освіти – початкової школи – і життя в сучасному соціумі. Отримати цілісне уявлення про рівень розвиненості та вихованості дитини і співвіднести фактично досягнуті результати із очікуваними, що необхідно для коригувально – розвивальної роботи з дітьми, дає змогу кваліметричний підхід до організації освітнього моніторингу оцінювання якісних показників за допомогою кількісних балів (за методикою доктора педагогічних наук ЄльниковоїГ.В.).


  1. КВАЛІМЕТРІЯ 

Кваліметрія – це наука про методи кількісного оцінювання якості.  Сутність кваліметричного підходу полягає в тому, що будь – яке якісне явище можна розкласти на фактори і критерії, які допомагають краще розкрити це явище; визначити вагомість факторів, тобто їх пріоритетність та оцінити кожний критерій в межах від 0 до 4. Чим вищий рівень розвитку того чи іншого критерію, тим вища його оцінка. 


  1. Основний метод – 

факторно-критеріальне моделювання системних об’єктів.

Розроблено таку модель визначення якості дошкільної освіти, орієнтуючись на Базовий компонент дошкільної освіти, оскільки саме там подано вимоги і окреслено портрет дошкільної зрілості. 

Така модель дозволяє отримати окремі і зведені дані про розвиток дитини відповідно за компетенціями описаними в Базовому компоненті. Дозволяє проаналізувати і досягнення дитини перед її вступом до школи і якісь прогалини, але не стільки цим характеризувати саму дитину, скільки дати можливість і педагогам, і батькам проаналізувати якість власних освітніх впливів на дитину, і зробити висновок, як можна і треба вдосконалити освітній процес в подальшому в дошкільному навчальному закладі, з яким стартом передавати дитину до школи, а таким чином ця модель дозволяє забезпечити наступність між  ДНЗ та початковою ланкою освіти.


  1. Алгоритм створення кваліметричної моделі


Насамперед було виділено фактори. За фактори  взято сім освітніх ліній , які вказані в Базовому компоненті. Зазначимо, що фактор – це чинник, що впливає на оцінку розвитку дитини.


  1. Визначення вагомостей факторів


Вагомість – числове значення пріоритетності. Взявши за одиницю всі сім факторів.


  1. Визначення критеріїв, які розкривають кожний фактор

Далі взято до уваги критерії, які розкривають кожний фактор.


  1. Зведення отриманого у базову кваліметричну факторно-критеріальну модель


Комп’ютерну програму оцінювання рівня розвитку дитини старшого дошкільного віку розміщено на офіційному сайті Міністерства освіти і науки України. Щоб скористатися нею, її слід скопіювати на комп’ютер.


Методика проведення моніторингу якості дошкільної освіти: кваліметрична модель експертної оцінки

Упровадження електронного варіанту кваліметричної моделі оцінювання рівня розвитку дитини старшого дошкільного віку є безперечним досягненням у моніторингових дослідженнях у дошкільному закладі. Проте під час користування цією моделлю у багатьох педагогів виникають запитання: за якими показниками та критеріями слід оцінювати розвиток дошкільників та як переводити отримані результати в бали?

У методичних рекомендаціях описано експрес-діагностичні методики оцінювання якісних показників розвитку старшого дошкільника, що орієнтовані на зміст освітніх ліній Базового компонента дошкільної освіти, а отже й на будь-яку з чинних комплексних програм розвитку дитини дошкільного віку. Крім того, наведено алгоритм оброблення результатів моніторингу за допомогою електронного варіанта кваліметричної моделі оцінювання рівня розвитку дитини та створення комплексного портрету дитини, який засвідчує рівень якості наданої їй освіти. Особливу цінність мають діагностичні матеріали для проведення моніторингового дослідження — картки до запропонованих методик, бланки та зразки заповнення протоколів оцінювання рівня сформованості основних компетенцій дошкільника.

Зазвичай моніторингові дослідження досягнень дитини потребують багато часу. Тож на допомогу практикам було розроблено орієнтовну експрес – діагностику для визначення особливостей індивідуального розвитку старших дошкільників порівняно з БКДО.

Як використовувати експрес-діагностику у кваліметричній моделі

Чому орієнтовна? Кожен педагог може доопрацьовувати розроблену експрес-діагностику, вносити корективи, змінювати завдання. Ці рекомендації — не догма, а орієнтир. 

Чому ігрова? Ігрова діяльність — провідна для дошкільників. Тож практично всі завдання мають ігровий характер, зокрема й найулюбленіше заняття дошкільників —малювання. Утім, визначаючи особливості індивідуального розвитку старших дошкільників, оберіть зручний і для дітей, і для себе метод вивчення: 

  • спостереження 
  • бесіда 
  • ігрове діагностичне завдання 

Чому експрес? Проведення такої діагностики не потребує багато часу. Дуже важливо, щоб дитина не втомилася, а педагог отримав якомога більше потрібної інформації. 

Чому діагностика? Термін «діагноз» за значенням найближчий до слова «розпізнання». Під час діагностики ми хочемо якнайточніше розпізнати особливості індивідуального розвитку дитини; визначити, над чим ще треба попрацювати, щоб надати кожній дитині якомога якіснішу дошкільну освіту. Моніторинг «шукає» не винних, а шляхи розв’язання виявлених проблем. 

Результати орієнтовної ігрової експрес-діагностики порівнюються з Базовим компонентом дошкільної освіти, у якому зведено норми та положення, що визначають державні вимоги до рівня освіченості, розвиненості та вихованості дитини шести (семи) років. Дотримуватися його вимог БКДО повинні усі заклади дошкільної освіти. 

Особливості експрес-діагностики 

Ігрові завдання діагностики допомагають визначити рівень сформованості у дошкільника таких компетенцій: 

  • особистісно-оцінна 
  • родинно-побутова 
  • соціально-комунікативна 
  • природничо-екологічна 
  • предметно-практична 
  • художньо-продуктивна 
  • ігрова 
  • сенсорно-пізнавальна 
  • математична 
  • комунікативна 
  • мовленнєва. 

    Чітко відділити одну компетенцію від іншої неможливо, бо особистість дитини цілісна й рівень сформованості однієї компетенції залежить від рівня сформованості іншої. 

       Проводячи з дитиною бесіду на визначення когнітивної складової особистісно-оцінної компетенції, одночасно можна оцінити, наприклад, і рівень сформованості у неї соціально-комунікативної компетенції тощо. 


Як поводитися дорослому під час експрес-діагностики 

Запорука успішного спілкування з дитиною під час проведення діагностики — це: 

  • толерантність 
  • зацікавленість 
  • педагогічна етика. 

Проводьте діагностику в темпі, запропонованому дитиною, найкраще удвох із колегою: один веде діалог, інший дослівно фіксує відповіді дитини, її поведінку, реакції, міміку та жести. 

Розпочніть зі знайомства з дитиною. Якщо уже знайомі, запропонуйте дитині уявити ситуацію, нібито побачили одне одного вперше. Пограйте в гру «Незнайомці» або ж «Нумо знайомитися». Результати спілкування заносьте у протокол, фіксуйте поведінку та реакції дитини під час бесіди. 

Запитання для проведення бесіди під час експрес-діагностики сформованості когнітивної складової особистісно-оцінної компетентності дитини, а також інструкція щодо оцінювання відповідей дітей подані у Протоколі оцінювання рівня розвитку дитини старшого дошкільного віку

Показники сформованості особистісно-оцінної компетенції дошкільника

Аналізуючи результати, отримані під час діагностики тієї чи тієї компетенції, керуйтеся показниками Базового компоненту дошкільної освіти.

У показниках сформованості особистісно-оцінної компетенції дитини закладено зміст трьох складових особистісно-оцінної компетенції, як-от: 

  • когнітивна — що знає дитина 
  • емоційна — як ставиться до себе, інших і теми спілкування 
  • поведінкова — як діє в різних ситуаціях. 

Розроблена експрес-діагностика передбачає оцінювання рівня сформованості кожної складової окремо. 

Оцінювання відповідей дитини: когнітивна складова 

Оцініть відповіді дитини в балах і підрахуйте загальну кількість. Дотримуйтесь такого правила: найвищий рівень сформованості кожної компетенції оцінюємо в 4 бали. Бесіда містить 10 запитань, отже визначаємо бал за кожну відповідь: 

                                               4 ÷ 10 = 0,4 

Такий бал ставте, якщо відповідь дитини повністю відповідає вимогам стандарту. Якщо ж своєю відповіддю дошкільник не демонструє відповідності вимогам стандарту (дитина висловила свою думку, нехай і не відповідно до очікуваної відповіді. Для педагога відповідь дитини є важливою, адже вона дає змогу зрозуміти, над чим працювати з дитиною надалі), оцініть її в 0,2 бали. Якщо не відповіла на запитання — 0 балів. 

Додайте виставлені бали й отримайте загальний бал. 

Визначте відсоток сформованості тієї чи тієї компетенції відносно стандарту, який складає 100%, і зазначте отриманий результат у висновку. 

На основі висновків надайте конкретні рекомендації щодо подальшої роботи з дітьми. Це можуть бути певні види роботи, як-от: 

  • бесіди з певної теми 
  • екскурсія до школи 
  • розглядання сімейного альбому 
  • повторна діагностика тощо. 

Приклад заповнення протоколу оцінювання рівня сформованості особистісно-оцінної компетенції дитини старшого дошкільного віку

Показники сформованості емоційної складової 

У позиціях БКДО, які стосуються емоційної складової особистісно-оцінної компетентності, простежується ключове слово — самооцінка. Вона  буває двох видів: 

  • адекватна — дає змогу людині правильно співвідносити свої сили із завданнями різної складності і з вимогами тих, хто її оточує 
  • неадекватна — завищена або занижена — деформує внутрішній світ людини, спотворює її мотиваційну та емоційно-вольову сфери й тим самим перешкоджає гармонійному розвитку. 

Головним досягненням дитини дошкільного віку є чітка, у цілому позитивно забарвлена самооцінка, яка визначає її готовність до навчання в школі.

Самооцінка та пов’язаний з нею рівень домагань є базисом самосвідомості дошкільника. Під рівнем домагань розуміємо ступінь складності завдань, які дитина ставить перед собою, аби досягти певних цілей. 

Ознаками розвитку самооцінки дитини дошкільного віку є такі: 

  • зростає кількість якостей особистості, які оцінює в собі дитина, та видів діяльності, виконання яких вона самооцінює; 
  • самооцінка перетворюється із загальної на диференційовану; 
  • виникає оцінювання себе в часі, яке проявляється у формі вказівок на майбутнє. 

З огляду на це найголовнішим показником сформованості емоційної складової особистісно-оцінної компетенції дошкільників вважаємо усвідомлення зв’язку своєї самооцінки з реальними досягненнями. 


Рекомендації щодо проведення експрес-діагностики емоційної складової 

Оцінювання рівня розвитку емоційної складової особистісно-оцінної компетентності дитини є одним із етапів ігрової експрес-діагностики й відбувається у формі ігрового діагностичного завдання. 

...