Версія для друку
1 228

Ігри для всієї родини

       Ігри для всієї родини 

І маленький, і старенький

Пограти ввечері цілком можуть зібратися представники всіх поколінь родини. І це той окремий випадок, коли збігаються інтереси всіх. Уявіть собі сімдесятирічну бабусю, тридцяти- чи сорокарічних батьків, онука-підлітка і внучку-дошкільницю. Різниця віці й інтересах колосальна. Але при цьому вся сім'я цілком мирно може грати в старе добре «Лото» або «Доміно». І сенс тут полягає в тому, щоб під час неспішної гри насолодитися спілкуванням один з одним, а не в тому, щоб неодмінно виграти. Тобто один з головних сенсів сімейних ігор – це спілкування і об'єднання членів родини різного віку. Між іншим, у сім'ях, де прийнято проводити час разом у спільних іграх, значно менше конфліктів, ніж у родинах, де немає такої традиції.


«Ось раніше був час!» –  люблять говорити ті, у кого за спиною чимало прожитих років, і багато розповідають про те, як було добре і правильно раніше, і як «не так» тепер..! Безліч історій згадують саме про те, як у дитинстві, довгими зимовими вечорами вся родина сідала за великий круглий стіл і грала в яку-небудь гру. Грали і діти, і дорослі. В усіх знаходився час і бажання. Чому? Та тому, що робити щось інше було практично неможливо. Не було інтернету і сотні каналів по телевізору. Не було такої кількості прем'єр у кінотеатрах. Не було дітей, переобтяжених навчанням і відвідуванням багатьох гуртків; і секцій. Ось тому вечорами і діти і батьки могли зібратися разом, щоб випити чаю, пограти в настільні ігри, влаштувати милі сімейні посиденьки. На щастя, традиції повертаються, з'являються сім'ї, які віддають перевагу спілкуванню над телевізором. У магазинах знову користуються популярністю всілякі ігри, у які можна пограти всією сім'єю. У чому ж користь і сенс таких ігор?

 

Альтернатива телевізору

 

Що ви зазвичай робите вдома ввечері? Переглядаєте телевізор або гуляєте інтернетом. А що робить дитина? Теж переглядає телепередачі або грає в комп'ютерні ігри. Такий спосіб життя в наш час дуже поширений. Усе б добре, але тонка ниточка довіри між дорослими і дітьми поступово обривається. Однак якщо раніше це відбувалося років у 15-17, то сьогодні може бути і в 5-6 років. Саме сімейне спільне проведення часу має стати доброю традицією, яка подобається всім домашнім. Адже набагато цікавіше пограти з татом, мамою, бабусею і дідусем, братиком і сестричкою, ніж перемикати канали, шукаючи черговий безглуздий мультик. Поступово всі ваші домочадці звикнуть до того, що суботнього вечора у вас відбуваються милі сімейні посиденьки. Отже, ще одна користь від спільних ігор – ця зміна способу життя вашої сім'ї.

Учимося програвати

 

Відомо, що діти дуже не люблять програвати. Цього не люблять і дорослі, проте вони вже вміють приховувати від оточення свою прикрість. А малюк, програвши, може плакати, демонструвати переживання, влаштовуючи істерику, і навіть відмовлятися грати далі. Усі дорослі знають, що в житті потрібно вміти програвати. Саме цю фразу ми вимовляємо своїм дітям досить часто. Означає вона те, що треба вміти переживати свою поразку, робити висновки і прагнути наступного разу вже перемогти, стати кращим, досягти своїх цілей. Як і будь-яка інша, ця навичка теж потребує тренування. Тож у домашніх турнірах дитина вчиться того, як треба поводитися в разі програшу. Цілеспрямованість і стійкість, уміння пережити невдачу і зміцніти, щоб рухатися далі – це і є той урок, який дістає малюк з найпростіших настільних ігор.