Розкажи мені казку

Розкажи мені казку 

Чому казка — одне з найулюбленіших занять усіх дітей? Чому твоя дитина просить читати казку щодня? А то й не одну. Або просить читати одну й ту саму тему, але багато раз?

Казка - дивовижне явище в людському житті. І вкрай необхідне. Інакше вона не вижила б упродовж сотень і сотень віків-адже природа достатньо швидко прибирає все зайве-те, що заважає для всього людства в цілому. А казка, яка зародилися тоді, коли рід людський тільки-но усвідомив себе і навчився говорити; живи й донині!

Історики стверджують це абсолютно впевнено і навіть категорично:  безліч стародавніх каюк, що спочатку передавалися з покоління в покоління в усній формі, були записані набагато пізніше, але мова і «внутрішні атрибу­ти» ясно вказують на дату їхнього створення.

Казка – це чарівний інструмент. З «дорослої дзвіниці» те, що казка вижила протягом стількох тися­чоліть, може здаватися дивним. Але якщо спробувати розібратися, то ви­явиться, що нічого динного й немає. Тому що казка – це не просто розвага для вередливого «або слухняного дитяти», казка - багатопрофільний інструмент, який подарувала людству сама природа

      Не так  важливо - розповіси ти маленькому казочку на ніч, чи частину великої. Для дитини цінний той факт, що казка «відбувається». І закінчуй чарівну історію на «найцікавішому».

  • По-перше, це чарівне знаряддя  для дитини, за допомогою якого вона вивчає реальний світ.
  • По-друге, це один із найдієвіших інструментів для батьків: за допомогою казок можна достатньо легко і швидко розв’язати  багато складних виховних моментів.
  • По-третє, казка об’єднує, даруючи прекрасну спільну мову для дорослого і дитини, які не за своїм бажанням, а через різницю у віці розмовляють різними мовами. 

Будь-яка казка повчальна, але водночас вона не нав’язує схему поведінки, що дуже важливо для дитини.

Дорослий розповідає казку про пустуна   Колобка, дитина отримала відомості про те,  як важливо слухатися, не тікати з дому і не дуже довіряти стороннім. І ніхто нікому не читав нотацій. А тільки казочку.

Між іншим, казки містять всі схеми правильної поведінки і правильного вибору - на всі випадки життя. Дослідники, які вивчали тисячі казок різних часів і народів, особливо підкреслюють це. Казка допоможе розібратися в тому, що є правда, а що неправда, що таке добро, а що зло. як діяти, якщо ти опинився в, здавалося б, безвихідній ситуації?

У цьому казка подібна до гри, за допомогою якої дитина вчиться жити в цьому світі. Різниця в тому, що казка звертає увагу  на внутрішній, духовний світ. Пішов (Котигорошко виручати братів - а як ще можна вчинити? Плела сестра, обпікаючи руки, для братів-лебедів сорочки з кропиви - та ж вона їм сестра! Пожертвувала Русалочка найкращим, що в неї було - своїм голосом, але ж заряди кохання! 

 

Які  казки читати?

Щодо вибору казок, то тут педагоги одностайні: читати дитині казки треба, орієнтуючись на її вік. Тобто, щоб вона розуміла, про що йдеться. Зараз у книжкових крамницях дуже багато яскравих книжечок із приміткою «Казки для найменших». Діти старшої« віку самі підкажуть, що вибрати. Зазвичай, п'яти-шести річні малюки полюбляють не дуже складні казки, а семи-восьмирічним можна починати читати довші, навіть із кількома сюжетними лініями .

Знову про Колобка?

Чому діти так полюбляють слухати одні і ті самі казки, які знають   вже майже напам’ять? Річ в тому, що насправді дитині дуже спокійно, коли вона слухає те, що   знає. Адже вона – не доросла людина, вона в казку вірить і по-справжньому переживає те, що відбувається!   Казки можна читати. Казки можна розповідати. У  будь-якому випадку - дитина буде  зосереджена на казці і на своєму відчутті захищеності з твого боку.

Вона знає  щасливий кінець знайомої казки, який  обов’язково настане, незважаючи на важкі випробування і несподіванки, що припали на долю головного героя. Тому вона просто слухає твою розповідь і насолоджується близьким контактом із рідною душею, отримуючи підтвердження твоєї любові. 

Казкова мама.

Скоро твоя дитина виросте і, звичайно, перестане просити розповісти її казку – всьому свій час.  Але якщо ці роки ти була уважною до її прохань, якщо книжка, а також фантазія були вашими кращими друзям и, то в її пам’яті  ти назавжди залишишся мамою, яка читала її книжки. Мамою майже чарівницею.